Муртаза Челебі-ефенді (крим. Murtaza Çelebi Efendi; також Муртаза Челебі-ефенді, іноді Муртаза Чебелі-ефенді на медалі) — кримськотатарський релігійний діяч, Таврійський муфтій (муфтій мусульман Криму) приблизно у 1807–1816 роках.Медаль Таврического муфтія Муртази Челеби // Сайт Бахчисарайського історико-культурного і археологічного музею-заповідника.Таврическое магометанское духовное правление // Большая российская энциклопедия.
Він відомий активною участю в організації евакуації кримськотатарського населення під час російсько-турецької війни 1806—1812 років та сприянням формуванню кримськотатарських полків, які брали участь у війнах проти наполеонівської Франції. За «відмінне старання при наборі в Татарські міліцейські полки» указом імператора Олександра I від 29 березня 1808 року нагороджений іменною золотою медаллю.
Життєпис Достеменних біографічних деталей про ранні роки Муртази Челебі-ефенді збереглося мало. Він походив зі знатного кримськотатарського середовища (ймовірно, з роду, пов'язаного з мурзами або улемами). Його призначення на посаду муфтія відбулося в умовах жорсткого контролю російської адміністрації над мусульманським духовенством Криму після анексії 1783 року.Fisher, Alan W. Claiming Crimea: A History of Catherine the Great's Southern Empire. Yale University Press, 2017.
У грудні 1806 року, після смерті попереднього муфтія Сеїта Мегмета-ефенді, таврійський губернатор Дмитро Мертваго ініціював процес обрання нового муфтія. Після кількох етапів голосування з обмеженням делегатів від улемів переміг Муртаза Челебі-ефенді (замість популярнішого Абдурахіма-ефенді). Його затвердили на посаді.
Під час російсько-турецької війни 1806—1812 років Муртаза Челебі-ефенді брав активну участь в евакуації населення Південного берега Криму, а також у формуванні кримськотатарських міліцейських полків. Ці формування згодом брали участь у бойових діях проти наполеонівської армії.
У 1808 році за заслуги його нагородили великою золотою медаллю (вагою 28 золотників 80 долей) для носіння на шиї на анненській стрічці. На реверсі медалі викарбувано напис «ТАВРИЧЕСКОМУ МУФТIЮ МУРТАЗѢ ЧЕБЕЛИ — ЕФЕНДIЮ» (з помилкою в прізвищі — «Чебелі» замість «Челебі»). Медальєр — Карл Леберехт. Бронзові новодели збереглися, зокрема в Бахчисарайському музеї.
Муртаза Челебі-ефенді обіймав посаду до 1816 року. Його наступником став Аджи Абдураїм-ефенді.
Діяльність на посаді муфтія Як глава Таврійського магометанського духовного правління Муртаза Челебі-ефенді діяв у складних умовах інтеграції кримськотатарського населення до Російської імперії. Його діяльність поєднувала релігійні обов'язки з лояльністю до імперської влади, що включало сприяння військовим заходам.
Нагороди Іменна золота медаль від імператора Олександра I (1808).
Див. також Історія Криму Номан Челебіджихан
Примітки
Джерела та література Неневоля І. Медаль Таврического муфтія Муртази Челеби // Сайт Бахчисарайського історико-культурного і археологічного музею-заповідника. handvorec.ru (дата звернення: 16.07.2026). Хайредінова З. З. Роль перших таврійських муфтіїв і проблеми інтеграції мусульманського населення Криму в складі Росії (1783—1830 рр.) // Вісник Кемеровського державного університету. 2016. № 1 (65). Маркевич А. До століття Вітчизняної війни. Таврійська губернія в зв'язку з епохою 1806—1814 років. ІТУАК, 1913. № 49. Масаєв М. В. Кримськотатарські формування у війнах проти наполеонівської Франції // Культура народів Причорномор'я. 1999. № 6. Fisher, Alan W. Claiming Crimea: A History of Catherine the Great's Southern Empire. Yale University Press, 2017. Таврическое магометанське духовне правління // Большая российская энциклопедия.