Ернст (Ернест) Карлович Аболін (Федоров) (, Ліфляндська губернія, тепер Латвія — ?) — радянський діяч, відповідальний секретар Сумського окружного комітету КП(б)У. Член ВУЦВК у 1925—1927 роках.
Біографія Народився в бідній родині наймита. З 1900 року батько працював чорноробом у місті Ризі.
Закінчив церковнопарафіяльну школу, в 1913 році закінчив чотирирічну міську торгову школу в Ризі. Під час канікул наймитував, працював чорноробом на фабриці чи в підрядників на будівельних роботах.
З осені 1913 року працював молодшим конторником (рахівником) на заводі Загальної електричної компанії (Всеобщей электрической компании — ВЭК) у Ризі, в 1915 році евакуювався разом із заводом до Харкова, де працював до 1918 року.
У 1917 році склав екстерном екзамени за вісім класів гімназії в Харкові. Влітку 1917 року обраний членом правління профспілки заводських службовців «Трудосоюз».
Член РКП(б) з 1918 року. У 1918 році перебував на підпільній роботі, був членом бюро Латиської секції РКП(б) у Харкові.
У 1919 році — секретар Петинського районного комітету КП(б)У міста Харкова.
З червня 1919 до червня 1920 року — в Червоній армії, служив комісаром полку на Південному та Західному фронтах.
З червня 1920 року — на заводі Загальної електричної компанії (ВЭК) у Харкові, член Бюро Петинського районного комітету КП(б)У міста Харкова. До грудня 1920 року — член Бюро Харківського губернського комітету КП(б)У.
У грудні 1920 — липні 1923 року — секретар виконавчого комітету Харківської губернської ради.
У липні 1923 — квітні 1926 року — відповідальний секретар Сумського окружного комітету КП(б)У.
Подальша доля невідома.
Примітки
Джерела газета «Вісті ВУЦВК» (Харків), 14 липня 1925 року.