«Дерево надії» — узагальнена назва символічних громадських інсталяцій і публічних місць, які створюють у громадах України на підтримку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, військовополонених та їхніх родин. Такі об’єкти слугують нагадуванням про людей, доля або місцеперебування яких залишаються невідомими, а також місцем проведення громадських акцій, зустрічей і молитов за їхнє повернення.
У різних громадах «Дерева надії» мають різний вигляд: ними можуть бути живі дерева, металеві скульптурні конструкції або окремі пам’ятні знаки у формі дерева. На гілках розміщують стрічки, іменні жетони, шеврони-листки, замочки, фотографії, позивні та дати зникнення людей.
Історія та поширення
Документовані у відкритих джерелах приклади «Дерев надії» в різних громадах України набули поширення у 2025—2026 роках. Джерела описують їх як місцеві ініціативи родин зниклих безвісти та військовополонених, громадських організацій і органів місцевого самоврядування.
30 серпня 2025 року, у Міжнародний день зниклих безвісти, символічні «Дерева надії» відкрили, зокрема, у Чугуєві на Харківщині та Гадячі на Полтавщині. У Чугуєві учасники пов’язали на дереві символічні стрічки, а в Гадячі родини розмістили синьо-чорні стрічки з позивними й датами зникнення близьких.
6 грудня 2025 року в Золотоноші відкрили металеву інсталяцію з підсвічуванням. На ній родини розмістили шеврони-листки з іменами та датами зникнення захисників. Упродовж 2026 року про відкриття або використання «Дерев надії» повідомляли медіа в Чернігові, Рівному, Тальному, Кам’янці-Подільському, Березівці, Стрию, Здолбунові, Лозовій та інших громадах.
«Ялинка надії» як різдвяна форма
У грудні 2025 року в окремих громадах символічні дерева оформлювали у вигляді «Ялинок надії». Родини прикрашали живі або встановлені у громадських місцях ялинки іменними стрічками, шевронами та іншими знаками, пов’язаними зі зниклими безвісти й військовополоненими.
22 грудня 2025 року родини прикрасили «Ялинку надії» на центральній площі Костополя. Для зниклих безвісти використовували чорно-сині стрічки, а для військовополонених — чорно-білі; на кожній стрічці було зазначене ім’я людини, яку чекали вдома.
28 грудня 2025 року «Ялинку надії» створили в центрі Рівного під час акції родин «Не мовчи! Полон вбиває!». На дерево повісили шеврони військових підрозділів, у яких служили їхні рідні. Інсталяція була розташована біля Колони Божої Матері поруч зі Свято-Воскресенським собором, на місці запланованого Скверу Надії. У січні 2026 року рівненську «Ялинку надії» залишили на цій локації та почали називати «Деревом надії». Біля нього встановили інформаційну табличку, а саме дерево прикрасили блакитно-чорними стрічками.
Форми та символічні елементи
Вигляд інсталяцій залежить від місцевої концепції. У Золотоноші, Тальному, Стрию та Здолбунові створили металеві конструкції або пам’ятні знаки у формі дерева. В інших випадках для громадської акції використовують живе дерево, на гілках якого учасники зав’язують стрічки.
Блакитно-чорні стрічки
Поширеним способом оформлення «Дерев надії» є блакитно-чорні стрічки. У публікаціях про різні громади це поєднання також називають «синьо-чорним» або «чорно-синім». На стрічках пишуть імена, позивні, дати зникнення та короткі звернення до людей, яких продовжують шукати й чекати.
Документоване використання таких стрічок на «Деревах надії» зафіксоване в різних регіонах України:
у Гадячі на стрічках зазначали позивні та дати зникнення військовослужбовців; у Тлумачі блакитно-чорні стрічки з написами «Чекаємо», «Віримо», «Повернись» і «Молимось» розмістили на гілках дерева та банерах із портретами зниклих безвісти; в Іллінцях учасники прикріпили до інсталяції синьо-чорні стрічки як символ віри й надії; у Недригайлові калиновий кущ, що став «Деревом надії», прикрасили блакитно-чорними стрічками з іменами захисників; у Костополі родини зниклих безвісти розмістили на «Ялинці надії» чорно-сині іменні стрічки; у Рівному «Дерево надії» після завершення різдвяного перформансу залишили прикрашеним блакитно-чорними стрічками; у Дубровиці на дерево пов’язали блакитно-чорні стрічки з іменами захисників; у Жмеринці родини військовослужбовців зав’язали синьо-чорні стрічки на гілках липи, обраної «Деревом надії».
Це поєднання кольорів пов’язане з блакитно-чорною стрічкою «Між небом і землею», яку використовують як публічний символ осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і підтримки їхніх родин. Водночас не всі публікації про місцеві «Дерева надії» називають використані стрічки цією назвою. У матеріалі про Жмеринку образ дерева і стрічок описано словами «між небом і землею».
Оформлення інсталяцій не є однаковим у всіх громадах. Наприклад, під час акції в Кам’янці-Подільському учасники писали імена рідних на жовто-блакитних стрічках.
На частині інсталяцій розміщують жетони або шеврони-листки з іменем людини та датою її зникнення. У Золотоноші й Чернігові передбачили можливість зняти такий жетон після повернення людини або встановлення її долі. У Тальному, Березівці та Лозовій родини прикріплювали замочки зі стрічками або жетонами, зберігаючи ключі до повернення близьких.
У липні 2026 року «Дерева надії» також використовували під час всеукраїнського флешмобу «Дзвони надії для тих, хто в тиші», розміщуючи на них дзвоники, перев’язані блакитно-чорними стрічками.
Документовані приклади
Наведений перелік охоплює окремі приклади, висвітлені засобами масової інформації або офіційними сайтами громад.
Місце Дата Особливості Гадяч, Полтавська область 30 серпня 2025 Синьо-чорні стрічки з позивними й датами зникнення близьких. Тлумач, Івано-Франківська область 30 серпня 2025 Блакитно-чорні стрічки з написами розмістили на гілках дерева та банерах із портретами зниклих безвісти. Іллінці, Вінницька область 30 серпня 2025 Синьо-чорні стрічки та іменні жетони прикріпили до металевої інсталяції. Чугуїв, Харківська область 30 серпня 2025 Символічні стрічки; місце підтримки та спільної молитви. Недригайлів, Сумська область 16 листопада 2025 Калиновий кущ із блакитно-чорними стрічками та іменами захисників. Золотоноша, Черкаська область 6 грудня 2025 Металева конструкція з підсвічуванням і шевронами-листками з іменами. Костопіль, Рівненська область 22 грудня 2025 «Ялинка надії» з іменними чорно-синіми стрічками зниклих безвісти та чорно-білими стрічками військовополонених. Рівне 28 грудня 2025 — січень 2026 Створену під час громадської акції «Ялинку надії» біля Колони Божої Матері залишили на цій локації та перетворили на «Дерево надії» з блакитно-чорними стрічками. Чернігів 14 лютого 2026 Іменні жетони зниклих безвісти та військовополонених. Дубровиця, Рівненська область 24 лютого 2026 Блакитно-чорні стрічки з іменами захисників пов’язали на живому дереві. Тальне, Черкаська область 6 березня 2026 Біла кована конструкція; замочки у формі серця, стрічки та імена. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область 15 березня 2026 Жовто-блакитні стрічки з іменами, зав’язані під час громадської акції. Березівка, Одеська область 28 березня 2026 Стрічки з іменами та замочки, прикріплені родинами. Стрий, Львівська область 23 травня 2026 Металевий пам’ятний знак, створений за концепцією родин зниклих безвісти та полонених. Здолбунів, Рівненська область 1 червня 2026 Металева конструкція заввишки 2,7 метра з іменами понад 65 зниклих безвісти військових. Жмеринка, Вінницька область 23 червня 2026 Живу липу прикрасили синьо-чорними стрічками; поруч установили банер із портретами зниклих безвісти. Лозова, Харківська область 27 червня 2026 Іменні жетони та замочки, ключі від яких зберігають родини.
Суспільна функція
Для родин «Дерева надії» є публічними місцями очікування та взаємної підтримки. Вони дають змогу залишити персональний знак — ім’я, стрічку, фотографію або жетон — і водночас нагадують громаді про конкретних людей, яких продовжують шукати й чекати.
Створення таких об’єктів зазвичай відбувається за участі родин, громадських об’єднань, місцевих митців і органів самоврядування. Частину інсталяцій та прилеглих просторів фінансували з місцевих бюджетів або облаштовували за підтримки благодійників.
Див. також
Між небом і землею (блакитно-чорна стрічка) Блакитно - чорний прапор Дзвони надії для тих, хто в тиші Зниклі безвісти за особливих обставин (Україна)
Примітки