Шуанде (, ) — село у Швейцарії, входить до складу комуни Курандлен округу Делемон кантону Юра. Лежить у вузькій гірській ущелині, на річці Бірс, на висоті 440 м над рівнем моря. Площа 10 км². Населення становить 44 особи (2025). З середини 19 до початку 21 століття село — один з центрів чорної металургії Швейцарії. Choindez. Dictionnaire historique & biographique de la Suisse. Neuchâtel: Administration du Dictionnaire historique et biographique de la Suisse. 1921. p. 511.

Населення За даними 2025 року населення села становить 44 особи. Село знаходиться в межах франкомовної частини Швейцарії, населення розмовляє французькою мовою. Найбільша кількість населення в селі спостерігалася у 1-й половині 20 століття, коли воно сягало 700 осіб (1920-і роки). У 2-й половині 20 століття населення почало зменшуватись, особливо помітно — з 1980-х років. У перших десятиліттях 20 століття воно коливалося на рівні 20-30 осіб. Мінімум населення спостерігався у 2019 році — 17 осіб. + Населення Шонде у різні роки, осіб. Роки 1950 1960 1970 1980 1990 2000 2010 2015 2020 2023 2025 Населення 479 508 428 190 95 24 28 23 31 23 44

Історія Місцевість, в якій розташовано село, є давнім центром виробництва заліза в Швейцарії. Воно процвітало у Шуандес і його околицях вздовж річки Бірс ще за часів Базельского князь-єпископства. У 17-му та 18-му століттях в ущелині на місці Шуандес вже була встановлена ​​кузня, що працювала з використанням енергії водяного колеса.

У 1846 році в селі став до ладу чавуноплавильний завод, побудований фірмою «Фон Ролль» з Золотурна. Будівництво заводу у цьому місці було викликано наявністю запасів залізної руди, які були багатчими за ті, що були у фірми в Золотурні. Вироблений на заводі чавун спочтатку вивозився на заводи фірми в Герлафінгені, пізніше його почали переробляти на залізо на місці. З 1860 року завод виробляв чавунні труби. Поряд з промисловою продукцією тут відливали й витвори мистецтва. Завод побудував школу, магазин, лазарет, їдальню, будинки для робітників, будинок директора.

1876 року через село було прокладено залізницю.

З початком роботи заводу у село пересилилося багато швейцарських німців. У 1920 році населення села становило 700 осіб, а на заводі працювало біля 650 працівників. З 631 робітника заводу лише 213 осіб були мешканцями Шуанде, всі інші, майже 2/3 робітників, проживали в навколишніх населенних пунктах, а Шуанде було лише місцем їхньої роботи. У Куррендліні проживало 195 робітників, у інших населених пунктах — 223 осіб. Технічне та адміністративне керівництво складалося приблизно з тридцяти осіб швейцарсько-німецького походження. Національний склад робітників був різноманітнішим — 300 швейцарських німців з Берну і Золотурну, 5 з франкомовного Во, 284 з регіону Юра, 42 іноземця, переважно з північної Італії. Майже дві третини робітників, які проживали в Шуанде, були німецькомовними швейцарцями.

Металургійний завод

З 1860-х років завод Шуанде () був єдиним заводом з виробництва чавунних труб у Швейцарії. До 2010-х років завод випускав чавунні труби і фітинги. У 2010 році кількість працівників на ньому становила 120 осіб. У 2011 році на заводі було проведено деверсифікацію виробництва, встановлено лінію складання електричних скутерів та мотоциклів. У 2018 році виплавка чавуну і виробництво чавунних труб припинено. Завод перепрофільовано на нанесення спеціалізованих поліуретанових захисних покриттів на імпортовані чавунні водопровідні труби.

Музей На верхньому поверсі електростанції «Динамо» розташовано заводський музей.

Транспорт

Селом проходить автодорога до Мутьє.

Шуанде — залізнична станція на лінії Делемон — Мутьє.

Посилання