Carex thibetica — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: північно-центральний, південно-центральний та південно-східний Китай, В'єтнам. Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Біоморфологічна характеристика Кореневище товсте, дерев'янисте, тверде. Стебла бічні, 35–50 см заввишки, тупотригранні, гладкі, біля основи вкриті коричневими піхвами без пластинок. Листки довші за стебло; пластинки блідо-зелені, широколінійні, 5–17 мм завширшки, шкірясті, з шорсткими краями у верхній частині та загостреною верхівкою. Колосків 4–6; верхівковий колосок чоловічий, вузькоциліндричний, 3–6 см завдовжки, на ніжці; бічні колоски андрогінні (чоловіча частина зазвичай дорівнює жіночій), циліндричні, 4–7 см завдовжки, густоквіткові, на тонких шорстких ніжках. Луски жіночих квіток світло-жовто-коричневі, яйцеподібно-ланцетні; зелена середня жилка переходить у вістря. Мішечки жовто-коричневі, довші за луску, оберненояйцеподібні, дещо здуті, тригранні, 5–6 мм завдовжки (разом із носиком), перетинчасті, голі або рідко вкриті жорсткими волосками, з багатьма жилками; основа поступово звужена, верхівка різко переходить у довгий циліндричний носик; носик злегка вигнутий. Горішки каштаново-коричневі, щільно охоплені мішечком, оберненояйцеподібні, бл. 2 мм завдовжки (без носика), тригранні (з перетяжкою на гранях посередині), біля основи мають вигнуту ніжку; верхівковий носик тонкий, злегка вигнутий. Цвітіння та плодоношення: квітень–травень.
Середовище проживання Населяє ліси, затінені й вологі місця або щілини в скелях уздовж долин, скелі біля потоків; на висотах 800–2200 метрів над рівнем моря.
Примітки