Джимбей (яп. ジンベエ) — вигаданий персонаж манґи One Piece Ейітіро Оди, один з головних героїв твору. Дев'ятий соратник, що приєднався до Луффі, стерновий Солом'яних Капелюхів. Колишній учасник Семи Воєначальників Моря, колишній капітан Піратів Сонця.
Дизайн Ім'я «Джимбей» походить від назви китової акули (яп. ジンベエザメ, дзімбеедзаме).
Персонаж Джимбей — риболюдина типу китової акули; впізнається за кучерявими бровами й бакенбардами, зачіскою у стилі тьонмаге, густою чорною короткою борідкою, шрамом у формі блискавки біля кута лівого ока та кремезною статурою з двома великими іклами в нижній щелепі. Символ сонця Піратів Сонця розташований у нього посередині грудей. Зазвичай носить розшите візерунками юкату та японські дерев'яні ґета. Група крові — F.
Володіє нелюдською силою, здатною знищити цілий піратський екіпаж одним ударом; майстерно володіє карате риболюдей і дзюдзюцу риболюдей. Завдяки расі й вихованню здатний спілкуватися з морськими рибами (особливо китовими акулами) й керувати ними, добре відчуває морські течії, а у воді розкриває максимум своєї сили.
Справедливий і шляхетний, відомий як «морський лицар». У наказі про примусовий збір Воєначальників для протистояння Піратам Білобородого був єдиним, хто відмовився виступити проти них.
Здібності Джимбей майстерно володіє карате риболюдей — бойовим мистецтвом, що розкриває вроджену надлюдську силу раси риболюдей на повну; також вправно застосовує дзюдзюцу риболюдей, використовуючи морську воду як зброю, — у воді ця техніка розкриває максимум сили.
Джимбей має чудову навичку стернування, керуючи однощогловим вітрильником так само вправно, як власними кінцівками.
Крім того, Джимбей вправно володіє Хакі Спостереження та Хакі Озброєння. Прийом «шкіра сливового дерева» — схрещені руки, обмотані Хакі Озброєння навхрест, здатні витримати потужну атаку.
Прояв в історії Дитинство Джимбея показане у 63-му танкобоні манґи: тоді в нього було коротке жовте волосся, і він уже починав вивчати карате риболюдей.Манґа «One Piece», SBS-колонка 63-го тому. У сюжеті другої частини також показано молодого Джимбея: у 30 років він мав коротке чорне волосся (жовте від потилиці), часто тримав у роті люльку — звичку, яку кинув після вступу до Піратів Сонця.Манґа «One Piece», розд. 621.
У молодості Джимбей був хуліганом безправного району «Риб'яча вулиця» на Острові риболюдей, глибоко шанував тодішнього ватажка вулиці Фішера Тайґера, а після того, як той вирушив у мандри, став його наступником. Згодом Джимбей залишив Риб'ячу вулицю й вступив до армії Нептуна королівства Рюґу, ставши командиром загону. Хоча формально належав до королівства Рюґу, не поділяв ідеалу королеви Отохіме про співіснування риболюдей і людей, вважаючи її кампанію підписів марною тратою сил. За 16 років до основних подій, коли мандрівник Фішер Тайґер щойно повернувся на Острів риболюдей, звільнивши рабів Небесних Драконів, колишні товариші з Риб'ячої вулиці вирішили знову згуртуватися, щоб захистити Тайґера, який протистояв Світовому уряду, і заснували Піратів Сонця. Прагнучи йти за Фішером Тайґером, Джимбей не вагаючись відмовився від посади в армії й покинув її заради Піратів Сонця; водночас він глибоко зневажав Арлонґа, теж вихідця з Риб'ячої вулиці, і називав його «непотребом» і «сміттям». Під впливом ворожнечі Фішера Тайґера зі Світовим урядом Джимбей зненавидів людей і під час сутичок з морською піхотою не зупинявся, навіть коли супротивник уже втрачав свідомість.
Джимбей офіційно вирушив у плавання з Піратами Сонця, часто б'ючись із морською піхотою та піратами, що бажали смерті Фішеру Тайґеру. Спочатку Джимбей, як і Арлонґ, часто мстиво вбивав людей, що на нього нападали, — настільки жорстоко, що навіть Арлонґ інколи намагався його стримати; але, засвоївши урок Фішера Тайґера про нескінченний цикл помсти, Джимбей поступово змінив свій підхід і віддалився від Арлонґа. Після певного часу боротьби з людьми морська піхота призначила за голову Джимбея винагороду 76 000 000 белі.Манґа «One Piece», розд. 622. Після смерті Фішера Тайґера Джимбей посів його місце, ставши капітаном Піратів Сонця. Вісім років тому він прийняв запрошення Світового уряду й вступив до Семи Воєначальників Моря — щоб дозволити членам Піратів Сонця безпечно повернутися на Острів риболюдей і хоч якось відшкодувати шкоду, якою протистояння Фішера Тайґера з морською піхотою зачепило ідеали королеви Отохіме. Тим часом Арлонґа, якого раніше схопила й ув'язнила морська піхота, звільнили; хоча Джимбей неодноразово застерігав його не жити «ненавистю й гнівом до людей», Арлонґ, не бажаючи ховатися під захистом Джимбея, що став «собакою людей», наполіг на поверненні до колишнього способу життя й заявив Джимбею, що той вільний, хіба-що готовий убити його. Не в змозі зрозуміти Арлонґа, який не розумів заповіту Тайґера, розлючений Джимбей побив його мало не до непритомності, але через давню дружбу з часів Риб'ячої вулиці зрештою не вбив його — це, однак, стало причиною остаточного розриву Арлонґа з Піратами Сонця: той вирушив в Іст-Блю створювати власну територію,Манґа «One Piece», розд. 69. а троє учасників Піратів Макро теж покинули екіпаж, повернувшись до свого колишнього ремесла. Після вбивства королеви Отохіме солдат королівства Рюґу Хоуді Джонс заявив, що спіймав людину-пірата, яка нібито її вбила (насправді вбивцею був сам Хоуді Джонс, який підставив найнятого людського пірата); попри те, що Джимбей умовляв Хоуді Джонса не оголошувати це прилюдно перед мешканцями Острова риболюдей, той усе одно оголосив особу «вбивці», остаточно зруйнувавши віру багатьох риболюдей і людей-русалок у людство. Пізніше Джимбей разом з іншим учасником Піратів Сонця Аладіном був присутній на похороні королеви Отохіме.
За словами найвищої влади світу — П'яти Старійшин — запрошення Джимбея до Семи Воєначальників мало на меті зміцнити гармонію між расами.Манґа «One Piece», розд. 594. Базою Джимбея лишався Острів риболюдей. Відколи почалася Велика піратська ера, острів перетворився на «безправну зону»: численні пірати, що прямували до Нового світу, чинили безлад, а чимало риболюдей і людей-русалок викрадали й продавали в рабство чужинці. У відчайдушний момент «Білобородий» Едвард Ньюґейт, прийнявши від молодого короля Острова риболюдей Нептуна келих дружби, особисто виступив проти піратів-нападників і оголосив, що це його територія; відтоді жоден пірат чи моряк не наважувався зачепити Острів риболюдей, і на острів повернувся спокій, тому Джимбей був вдячний БілобородомуМанґа «One Piece», розд. 529. і, як сини Білобородого, шанобливо звав його «Батьком». Джимбей розповідав, що любив Піратів Білобородого, тому часто навідувався на його корабель, щоб бодай трохи йому допомогти; але через становище учасника Семи Воєначальників міг діяти лише таємно. Дізнавшись, що Портгас Д. Ейс, капітан Піратів Списа, спалив прапор Піратів Білобородого на Острові риболюдей як оголошення війни, Джимбей був вкрай розгніваний: він вистежив корабель Піратів Списа аж до бази Піратів Білобородого й на очах у Ейса зірвав і кинув на землю їхній прапор. Це розлютило Ейса, і між ними спалахнула запекла сутичка, що тривала п'ять днів і п'ять ночей без переможця.
Частина перша Готовий втратити титул Воєначальника й навіть життя, аби запобігти війні (не бажаючи протистояти Білобородому, а також прагнучи врятувати Ейса), Джимбей відмовився від примусового збору морської піхоти й був ув'язнений у Level 6 підводної в'язниці Імпел Даун в одній камері з Ейсом.Манґа «One Piece», розд. 540. У камері Ейс розповів йому про свого «молодшого брата» ЛуффіМанґа «One Piece», розд. 590. і попросив Джимбея наглядати за ним замість себе. Коли під час втечі з Імпел Дауна Луффі, зустрівши «Чорнобородого» Маршалла Д. Тіча, який відправив Ейса до в'язниці, кинувся на нього в гніві, Джимбей вчасно зупинив Луффі. Під час втечі з в'язниці Джимбей покликав зграю китових акул, аби Луффі та інші могли безпечно піднятися на захоплений військовий корабель, дістався Марінфорду разом із командиром Революційної армії й королем королівства Камабакка «Королем-окамою» Емпоріо Іванковим, супроводжуючи Луффі у війні; він змив армію зомбі морською водою й завдав важкого удару Ґеко Моріа, перш ніж піти й далі прикривати Луффі,Манґа «One Piece», розд. 559. заявивши, що штаб морської піхоти стане його могилою. Виносячи непритомного від побаченої смерті Ейса Луффі, Джимбей був тяжко поранений «Акайну» СакадзукіМанґа «One Piece», розд. 578. і разом із Луффі був врятований і вилікуваний «Хірургом смерті» Трафальгаром Д. Вотером ЛоМанґа «One Piece», розд. 579.; у джунглях Амазон Лілі він зупинив Луффі, що втрачав розум, і словами розради привів його до тями. Оговтавшись від ран, Джимбей попросив у «Зміїної Принцеси» Боа Хенкок трохи їжі, щоб втамувати голод, і випадково знову зустрів на березі Жіночого острова «Володаря Пітьми» Сілверза Рейлі. Пізніше він разом із «Володарем Пітьми» Рейлі супроводжував Луффі назад до штабу морської піхоти Марінфорд для «морського поховання»: захопивши військовий корабель, Луффі вдарив у дзвін 16 разів і лишив квіти, після чого вони одразу відпливли. Згодом, прощаючись із Луффі верхи на китовій акулі, Джимбей сказав, що сподівався «гідно загинути» під час великих подій, але натомість животіє далі, — і коли-небудь неодмінно допоможе Луффі знову; вони домовилися зустрітися за два роки на Острові риболюдей разом з рештою екіпажу.Манґа «One Piece», розд. 597. Пізніше, аби гарантувати, що після смерті Білобородого лишиться хтось, хто захищатиме Острів риболюдей, Джимбей звернувся до іншого Імператора — «Великої Мами» Шарлотти Лінлін. Але за умовами угоди Пірати Сонця також увійшли до складу її володінь.
Частина друга Через два роки після Війни на вершині русалка Хамі й Луффі знову зустрілися на Острові риболюдей і згадали Джимбея: за словами Хамі, оскільки Джимбей особисто відмовився від титулу Воєначальника під час Війни на вершині, Піратам-риболюдям не було місця на острові, тож після завершення великих подій Джимбей повів Піратів-риболюдей геть з Острова риболюдей.Манґа «One Piece», розд. 609. Але перед від'їздом Джимбей спеціально доручив трьом принцам королівства Рюґу передати Луффі повідомлення: не битися з Хоуді Джонсом і чекати в Морському лісі.Манґа «One Piece», розд. 613. Коли Луффі, Намі, Санджі, Чоппер, Френкі, Хамі, принцеса Сірахоші, Дан і Малий Восьминіг дісталися Морського лісу й зустріли там Джимбея, той був вражений, побачивши тяжко пораненого Малого Восьминога Ванда Декена IX і принцесу Сірахоші, яка десять років ховалася у Мушлевій вежі, рятуючись від нього; крім того, він засумнівався в необачності Луффі, що вивів Сірахоші з палацу Рюґу. Джимбей зізнався, що саме він одинадцять років тому звільнив Арлонґа, і, окрім вибачення перед Намі та іншими за злочини, скоєні екіпажем Арлонґа в селі Кокоясі, зі сльозами на очах подякував Намі навколішки за те, що вона більше не тримає зла за переслідування села Кокоясі.