Балаклі́йське коміса́рство — адміністративно-територіальна одиниця Слобідсько-Української губернії Російської імперії в 1765—1780 роках.
Адміністративним центром було місто Балаклія.
Географія Розташування До складу балаклійського комісарства входили стратегічні поселення вздовж річок Сіверський Донець та Мжа, зокрема місто Зміїв, слободи Андріївка, Лиман, Шебелинка та навколишні села.
Історія Заснування комісарств на Слобідській Україні У зв’язку зі скасування козацького устрою в Слобідській Україні в 1765 році, на території козацьких полків, було утворено Слобідсько-Українську губернію з губернським містом Харків. Губернія мала поділ на п’ять провінцій (Харківська, Охтирська, Ізюмська, Острогозька, Сумська), які збігалися з кількістю 5 скасованих козацьких полків (Харківський полк, Охтирський полк, Ізюмський полк, Сумський полк та Острогозький полк). Провінції, які входили до складу губернії, своєю чергою поділялися на дрібніші утворення — «комісарства». Кожне комісарство було утворене з території кількох сотень скасованих полків. У цьому адміністративно-територіальний поділ воєнізованої Слобідсько-Української губернії різнився від інших раніше заснованих губерній (наприклад, Бєлгородська губернія), які поділялися на «цивільні» повіти. Така форма врядування під назвою «комісарство» з усіх губерній Російської імперії існувала тільки в прикордонних і військових областях (Стародубський полк, Олонецька губернія, Закаспійська область) і своєю назвою наголошувала на воєнізованому характері.
Заснування Балаклійського комісарства У зв’язку з розформуванням козацьких полків, сотенний центр Балаклійської сотні Ізюмського слобідського козацького полку, стає центром Балаклійського комісарства, Ізюмської провінції Слобідсько-Української губернії. Балаклійське комісарство було сформоване на території кількох сотень колишнього Ізюмського слобідського козацького полку.
У листопаді 1775 року розподіл губерній на провінції було скасовано, але провінції існували до 1779 року, коли їх було перейменовано на «округи»..
Скасування Балаклійського комісарства У 1780 році внаслідок масштабної губернської реформи Катерини II Слобідсько-Українську губернію реорганізували в Харківське намісництво. Комісарський поділ скасували, а територію Балаклійського комісарства розділили між новоствореними повітами — переважно Зміївським та Ізюмським.
Уряд У центрах комісарств містилися «комісарські правління». Їм підлягала територія і населення. На чолі комісарських правлінь стояли комісари, яких призначали з місцевих дворян або козацької старшини. Основними функціями комісарів був збір податків (здебільше подушного) і поліційні обов'язки (підтримання порядку). Комісари відали всіма адміністративно-господарськими, фінансовими та незначними судовими справами на підвідомчій території.
Основною одиницею комісарства були «державні військові слободи». У них жили здебільшого «військові обивателі».
Примітки
Джерела Описи Харківського намісництва. — К., 1991. Топографичний опис Харківського намісництва, 1787 Маслійчук В. Л. Слобідсько-Українська губернія //
Багалей Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования. Т. 1. — Х., 1993.