«З життя будинку» — оповідання Валер'яна Підмогильного 1933 року. Твір оповідає про те, як керівництво житлового кооперативу вирішує виселити в підвал літню жебрачку Веледницьку, і вона гине, вдавившись своїми прихованими золотими монетами, які вона намагалася проковтнути, щоб їх не виявили під час переселення.

Сюжет

Дія оповідання розгортається в радянському житловому кооперативі. Голова житлокоопу Вивірко планує розширити новозбудовану громадську кухню та відкрити повноцінну їдальню для пожильців будинку. Для цього він має намір перепланувати сусідні приміщення: родину Кирченок переселити в іншу звільнену квартиру, а самотню літню жебрачку Веледницьку — доньку царського сенатора — перевести в непристосовану комірку в підвалі над казанами центрального опалення. Проти такого рішення палко виступає голова ревізійної комісії (ревізкому), інженер Слуцький. Він звинувачує Вивірка в нелюдяності та формалізмі, вказуючи, що той прикриває черствість класовою демагогією. Вивірко ж вважає Веледницьку «соціальним непотребом» і «класово-ворожим елементом», який давно слід виселити.

Коли стару викликають до канцелярії й повідомляють про переселення, вона впадає в панічний жах, кричить про небажання покидати житло і в тяжкому нападі кашлю падає на підлогу, після чого мовчки йде до себе. Через три дні мешканці помічають її зникнення. Вивірко разом зі Слуцьким, двірником Васею та міліціонером відкривають замкнені двері кімнати Веледницької. Всередині виявляється неймовірна темрява, бруд і гниль. На скрині знаходять мертву господиню; коли Слуцький торкається її тіла, воно падає, а з її рота розсипаються золоті червінці.

Згодом Вивірко показує приголомшеному Слуцькому матеріали обшуку та розтину. Виявляється, що в кімнаті жебрачки роками зберігалися величезні запаси дорогого текстилю, мила, парфумів та продуктів, а також пачка її невідправлених листів французькою мовою різним «контрреволюційним» діячам, зокрема з докладними проєктами тортур більшовицьких керманичів й особисто Вивірка. Акт розтину свідчить, що стара померла від задушення, намагаючись проковтнути золоті монети, щоб їх не відібрали під час переїзду. Поруч з тілом знайшли пляшку з бензином для підпалу будинку. Слуцький називає померлу просто божевільною, на що Вивірко резюмує, що вона була «класово божевільною».

Посилання

З життя будинку в Бібліотеці української літератури УкрЛіб