Ха́рківська футбо́льна лі́га — організація, що займалася проведенням офіційних футбольних турнірів у Харкові на початку XX століття.
Була членом створеного 6 (19) січня 1912 року Всеросійського футбольного союзу — вищого футбольного органу Російської імперії.
Історія
Футбол у Харкові з'явився на початку XX століття. Першу міську команду створили 1908 року, а 1910 року заснували перший офіційний клуб — «Харківський Спортинг-Клуб». 1911 року відбулися перший офіційний матч, перший чемпіонат Харкова (обидва виграв «Фенікс») і перший міжнародний футбольний матч у місті.
Харківська футбольна ліга заснована 19 березня 1912 року. Головою було обрано М. О. Ареф'єва. До складу ліги увійшли такі клуби: «Спортинг-Клуб», «Фенікс», «Спортивний гурток М. Гельферіх-Саде», «Маяк», «Велосипедно-Спортивний Гурток», «Штандарт», «Женесс», «Модерн», «Орел». Того ж року Харківська ліга увійшла до складу Всеросійського футбольного союзу, а збірна Харкова взяла участь у першому чемпіонаті Російської імперії з футболу. Перший в історії чемпіонатів країни матч мав відбутися 14 (27) вересня 1912 року в Харкові між збірними господарів та Одеси, проте через неявку одеситів перемогу присудили Харкову, команда якого вийшла до наступного етапу змагань. Зазначені події не завадили харків'янам провести перший матч турніру, оскільки збірна Києва також не з'явилася на гру з командою Санкт-Петербурга. В підсумку така зустріч зі збірною Москви в межах 1/2 фіналу відбулася 16 (29) вересня 1912 року на майданчику «Гельферіх-Саде» за присутності близько 3000 глядачів. Перемогу з рахунком 6:1 здобули москвичі.
У 1913 році в чемпіонаті Харкова брали участь понад три десятки команд. Харківська футбольна ліга отримала право проведення турніру в південній групі другого чемпіонату імперії. Досвіду проведення великих турнірів ліга не мала, тож чемпіонат супроводжувався численними організаційними проблемами. Збірна Харкова мала стартувати зі стадії 1/4 фіналу південної групи. Матч між збірними Харкова та Києва, запланований на 15 серпня (за старим стилем), не відбувся через несподіване для Києва перенесення дати гри. Збірній Києва зарахували поразку. 1 вересня (14 вересня) 1913 року в матчі 1/2 фіналу південної групи команда Харкова здобула перемогу над збірною Юзівки з рахунком 4:0.
Фінал Південної групи спочатку планували провести в Харкові. Оскільки представники команд не змогли домовитися про терміни проведення матчу, фінал перенесли до Одеси на день, призначений Всеросійським футбольним союзом (ВФС). Гра відбулася 13 жовтня (26 жовтня) 1913 року в Одесі. Господарі перемогли з рахунком 2:0. Вважається, що у фінальній грі в команді Харкова особливо вирізнявся воротар Степан Романенко (згодом — заслужений майстер спорту СРСР).
Також у 1913 році представники південних міст, включно з Харковом, запропонували проєкт Південноросійського футбольного союзу як відділення ВФС. В підсумку переговорів із ВФС було отримано право реалізувати цю ідею. ПФС зареєстрували в 1914 році, однак через початок Першої світової війни він не зміг розгорнути активну діяльність. Того ж року харківська команда «Сокіл» брала участь у всеслов'янських іграх, що проходили в Празі. Під час війни футбольні матчі в місті відбувалися лише епізодично.
Джерела