Рід дії — поняття мовознавства, яке використовують для класифікації дієслів на підставі їхніх лексичних відмінностей у значеннях слів, а саме наявність і відсутність додаткових сем, які вказують на тривалість, повторюваність дії, особливості її протікання, виконання, настання чи припинення, її повторюваність тощо. Тобто, йдеться в першу чергу про класи значення. Рід дії також визначають як тип модифікації дієслівної дії, виражений певними словотвірними засобами, а саме: префіксами, інфіксами, постфіксами, циркумфіксами.С.В. Сорокін: Категорія родів дії в українській мові та способи її відтворення турецькою мовою: зіставно-типологічне дослідження ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 Також існує визначення, що рід дії — підпорядковані категорії аспектуальності пари дієслів, одне з яких характеризується якимось додатковим семантичним значенням: повторюваності, розподільності, однократності і под. Обидва компоненти або частіше один із них є одновидовим — доконаного або недоконаного виду.Категорія родів дії Граматика української мови
Рід дії, серед іншого, характеризує особливості протікання, тривалість і наслідок якогось процесу. Наприклад: Він шукав свою машину двадцять хвилин. ?? Він знайшов свою машину двадцять хвилин. Прийнятним є перше речення, оскільки щось "шукати" можна "протягом певного часу". Неприйнятність другого речення пов'язана з внутрішньою часовою структурою дії, яку виражає дієслово "знайти". "Шукати" — тривала, розтягнена в часі дія, натомість "знайти" — дія, яка відбувається в певний момент або через певний час.
Рід дії в багатьох мовах, зокрема в українській і німецькій, може бути маркований певними морфологічно-словотвірними одиницями. Наприклад, "виїхати" позначає початок дії, тоді як "їхати" — тривалу дію (такі дієслова, як "їхати", "йти", "плисти" тощо, називають дуративами — слова, які характеризують дію, що відбується без будь-яких часових меж початку, тривалости та кінця). Подібне можна побачити в німецькій мові: "verblühen" ("відквітнути") позначає кінець дії "blühen" ("квітнути").Thea Schippan: Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Niemeyer, Tübingen 1992, ISBN 3-484-73002-1, S. 46. Таким чином рід дії відрізняється від способу дієслова, що перший виражений лексично, а другий — граматично (крім того, він виражається в парі протиставлених дієслів).
Історія поняття У ХІХ столітті поняття "вид" та "рід дії" вживали як синоніми. Поняття рід дії у 1885 році ввів німецький мовознавець Карл БругманKarl Brugmann: Griechische Grammatik. 4., verm. Auflage. Beck, München 1913 (1. Aufl. 1885). У 1908 році шведський славіст Сіґурд Аґрелль (1881–1937) у праці «Видові відмінності і творення родів дії у польських дієсловах» уперше розрізнив поняття виду та роду дії: Під родом дії я розумію […] не дві головні категорії слов'янського дієслова, доконані та недоконані — їх я називаю видом. Поняттям рід дії я позначаю значеннєві функції дієслівних композитів, на які до того практично не звертали уваги […], які точніше виражають, як відбулася дія.Sigurd Agrell: Aspektänderung und Aktionsartbildung beim polnischen Zeitworte. Lund 1908, zitiert nach Krifka/Hock: Aspekt und Zeitkonstitution. (PDF; 135 kB).
Учення про роди дії було розвинуте в працях польських (Е. Кошмідєр), чеських (І. Нємець), російських (Ю. Маслов, О. Бондарко, Л. Буланін) учених. Родам дії як окремій граматичній категорії в рамках аспектуальності присвячено окремий розділ в «Украинской грамматике» (К., 1986).
В англійській мові разом із запозиченим з німецької терміном aktionsart використовують manner of action, в іспанській — clase de acción o modo de acción, польській — rodzaj czynności, французькій — caractère de l’action.
Співвідношення категорій виду та роду дії Поняття "рід дії" слід відрізняти від виду, хоча ці дві категорії розвивалися паралельно. Вид є морфологічно-граматичною категорією, а рід дії визначається як певний зв'язок між значеннями конкретних дієслів.Bernd Kortmann: The Triad „Tense-Aspect-Aktionsart“. Problems and possible solutions. In: Carl Vetters (Hrsg.): Perspectives on aspect and Aktionsart. Belgian journal of linguistics, 6., Ed. de l'Univ. de Bruxelles, Bruxelles 1991, S. 9–27. Категорія виду ґрунтується на опозиції об’єктивних та суб’єктивних аспектів характеристики дії, що зумовлені поглядом мовця на ситуацію. Видові значення завершеності/незавершеності доповнюються та конкретизуються додатковими якісними, кількісними, оцінними та іншими відтінками аспектуальності з погляду реальної граничності/неграничності вияву дії: тривалості, кратності, повторюваності, одноразовості, розподільності, інтенсивності тощо. У лінгвістичній літературі такі якісні, кількісні та інші аспектуальні значення дієслів позначають терміном роди (способи) дієслівної дії, або розглядаються як аспектуальні лексико-граматичні розряди дієслів, у межах яких виділяють дрібніші, часткові підгрупи. Термін «аспектуальні лексико-граматичні розряди» менш уживаний, оскільки позначає семантику тільки лексико-граматичного рівня й залишає поза увагою лексико-семантичний рівень аспектуальності.
Тим не менш, під час аналізу виявляється зв’язок категорії родів дії з категорією дієслівного виду, хоч єдності в поглядах на таке взаємовідношення в лінгвістичній науці немає. Наприклад, О. В. Ісаченко вважає, що вид і роди дії є різними маніфестаціями одного й того самого явища, які перебувають у додатковому розподілі. Тому дієслово, яке співвідноситься з певним вихідним дієсловом протилежного виду, є або його видовим корелятом, або його регулярною семантичною модифікацією (в останньому випадку йдеться про рід дії). Категорія родів дії є факультативною; разом з тим вона, на відміну від категорії виду, часто пов’язана не лише з відображенням характеру протікання дії, але й із конотаціями, тобто емоційно забарвленим мовленням.Плющ М. Я. Поняття про способи (роди) дієслівної дії Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія
Значенєві класи дієслів Поділ дієслів на значеннєві класи є неоднозначним, адже різні автори пропонують різні класифікації. Крім того, немає жодних формальних правил щодо того, які ознаки повинні бути класифікаційними, а також щодо пріоритетності таких ознак.
У 1957 році Говард Б. Ґері ввів поняття граничних і неграничних дієслівHoward B. Garey: Verbal aspect in French. In: Language. 33, 1957, S. 91–110.. Неграничними дієсловами є дієсловами, які не мають часових обмежень (приміром, дієслово стану). До граничних дієслів належать такі, які, приміром, позначають досягнення певного стану, завершення дії, стану, кінець досвіду тощо. Так, приміром, у реченні "Сергій іде на роботу" дієслово "іти" може бути як неграничним (якщо йдеться про те, що дією Сергія є активна дія, яка полягає в пересуванні до місця роботи), так і граничним (якщо ширший контекст ситуації припускає, що кінцем, приміром, сніданку є саме те, що Сергій іде на роботу, а не якась інша дія).
Американський філософ мови угорського походження Зено Вендлер розрізняв такі чотири основні класи дієслів:Zeno Vendler: Verbs and Times. The Philosophical Review 66:2, (1957) S. 143–160.Zeno Vendler: Linguistics in Philosophy. Cornell University Press, Ithaca, NY 1967, ISBN 0-8014-0436-3. Activities (діяльності), які є динамічними, тривалими та неграничними. Наприклад: йти, пити, падати, бігати, вчитися, малювати кола, їсти морозиво, пити каву, подорожувати, працювати, сміятися; Accomplishments (завершеності), зміна стану, при чому дії є динамічними, тривалими та граничними, мають кінцеву точку та відбуваються поступово. Наприклад: з'їсти морозиво, випити каву, піти на роботу, тонути, згоряти, пропадати, виникати; Achievements (досягнення), що позначають динамічні, обмежені в часі та граничні дії, мають кінцеву точку та відбуваються раптово. Наприклад: впізнати, знайти, прокинутися, вибухнути, прибути. States (стани), які позначають дії, що не мають внутрішньої динаміки, а тому часовий аспект для них не має значення. Приклади: знати, любити, називатися, бути здоровим, знаходитися, жити, блистіти. Activity — це дія, яка відбувається довільно та не змінює природи речі, при чому activity має подібні ознаки зі states, тому вони є неграничними. Activities і states, на відміну від accomplishments, не спрямовані на досягнення певної мети. Натомість accomplishment не може безкінечно тривати.
Фазовість (можна поділити на фази) граничність (має завершення, не може безмежно тривати) мета дії наявність прислівників часових рамок наявність прислівників часової тривалості Activity так ні ні ні так Accomplishment так так ні так (триває протягом певного інтервалу) ні Achievement ні так так так (подія відбується в кінці інтервалу) ні State ні ні ні ні такErwin Tschirner: Aktionalitätsklassen im Neuhochdeutschen. Berkeley Insights in Linguistics and Semiotics, Peter Lang Publishing, New York 1991, ISBN 0-8204-1340-2, S. 22.
Роди дії Єдиною класифікації родів дії нема. Часто окремі роди можуть накладатися на інші, що створює проблеми під час віднесення того чи іншого дієслова до певного роду. Тим не менш, можна подати таку найповнішу класифікацію:Helmut Glück (Hrsg.): Metzler-Lexikon Sprache. Stuttgart 1993, ISBN 3-476-00937-8.
дуратив (лат.: durare „тривати“, також атермінатив, континуатив, курсив) позначає ситуацію, часові рамки якої є невизначеними, а сама дія займає певний проміжок часу. делімітатив (лат.: delimitatus „ослаблений“) який триває певний час, приміром, читати — почитати. прогресив (лат.: progredi „йти вперед“, також континуатив) виражає дію, яка якраз триває. У деяких мовах прогресив є видом дієслова. пердуратив (лат.: perdurare „тривати“) позначає тривалу дію, яка має завершення: спати — проспати всю ніч. ітератив (лат.: iterare „повторюватися“, також фреквентатив, репетитив, мультиплікатив) позначає дію, яка складається з повторюваних процесів: постукувати. інкрементив (лат.: incrementum „зростання“) позначає дію, яка в процесі наростання: ісп. fue comprendiendo „ставав усе більш толерантним“. неграничні дієслова (грец.: α- не-; τέλος кінець, границя) дієслова не мають кульмінаційного моменту, хоча позначають активні, динамічні дії: цвісти, жити, мріяти. пунктатив — збірне поняття для родів дії, які позначають завершений, раптовий процес або початковий чи кінцевий пункт цього процесу семльфактив (лат.: semel „один раз“; facere „зробити“) позначає однократну дію, яка може повторитися: стукнути інгресив (лат.: ingressum „починати“, також інітив) позначає початок дії, який сприймається як щось повноцінне та незалежне: італ. avevo „я мав“ (у значені дуратива): „я володів“ vs. ebbi „я мав“ (у значенні інгресива): „я отримав“. інхоатив (лат.: incoativum „початковий“, також інцептив) позначає загальний початок дії: вибігти екволютив (лат.: evolutum „розвинений“) позначає початкову фазу дії, які розвивається: нім. aufkeimen „сходити“ до keimen „проростати“ мутатив (лат.: mutare „змінюватися“, також трансформатив) позначає зміну стану: захворіти — стати хворим егресив (лат.: egressum „виходити за межі“, також ефектив) позначає кінець дії, її завершення: відквітнути, розтанути результатив або конклюзив (лат.: resultatum „наслідок“) позначає результат, який настає після певного процесу: померти фінітив (лат.: finire „закінчуватися“) позначає раптове завершення процесу: зникнути комплетив (лат. completus „довершений“) позначає дію, яка спрямована на завершення процесу: дописувати дистрибутив (лат. distribuere „розподіляти“) позначає результат завершення дії, яка багатократно повторювалася: перехворіти граничні дієслова (грец.: кінець) дієслова, які позначають дії, що тривають певний час і мають точки початку та кінця, або наслідки таких дій Роди дії, які позначають стуніть інтенсивності або інші квалітативні ознаки атенуатив (лат.: attenuatum „послаблений“) позначає пом'якшену або слабшу дію, ніж дієслово, яке звично висловлює таку дію: спатоньки каузатив (лат.: causa „причина“) позначає привід до дії. він існує в санскриті, семітських і тюркських мовах.