Ініціатива з безпечного транспортування зерна та харчових продуктів з українських портів, також знана як Чорноморська зернова ініціатива (коротко — «зернова угода») — є двома окремими угодами з різними змістами: між Росією та Організацією Об'єднаних Націй (ООН) за участю Туреччини, між Україною та ООН за участю Туреччини, укладеними під час російського вторгнення в Україну у 2022 році.

Російське вторгнення в Україну, що триває з лютого 2022 року, призвело до повної зупинки поставок зерна з України, яка раніше була великим експортером. Документи були підписані в Стамбулі 22 липня 2022 року. Липнева угода створила процедури для безпечного експорту зерна з певних портів, щоб спробувати вирішити продовольчу кризу 2022 року. Станом на кінець жовтня з українських портів успішно вийшло понад 400 суден, які перевезли майже 9,5 млн тонн зерна та інших харчових продуктів.

Термін дії угоди закінчувався 19 листопада 2022 року, якщо її не буде продовжено. Переговори про його продовження велися за сприяння ООН протягом жовтня 2022 року. Однак Росія призупинила свою участь в угоді 29 жовтня через атаку безпілотника на російські військові кораблі в порту Севастополя. Росія відновила свою участь 2 листопада після посередництва Туреччини та ООН. Росія заявила, що Україна погодилася не використовувати зерновий експортний коридор для проведення військових операцій проти Росії, в той час як Україна заявила, що ніяких нових запевнень не було надано, оскільки Україна не використовувала і не буде використовувати коридор у військових цілях.

Після виходу Росії з угоди 17 липня 2023 зросла ескалація бойових дій на Чорному морі, за результатом яких Україна послабила російський флот і в односторонньому порядку проголосила створення нового коридору.

Передумови За оцінками, у 2022 році 47 мільйонів людей страждатимуть від гострого голоду внаслідок різкого зростання цін на продовольство у світі, частково через вплив російського вторгнення в Україну у 2022 році. Країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою в Африці, Азії та Латинській Америці найбільше постраждали від цієї війни через їхню залежність від імпорту зерна та палива.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Україна входить до числа провідних світових експортерів зерна, щорічно поставляючи на світовий ринок понад 45 млн тонн. За повідомленням Бі-Бі-Сі, в українському портовому місті Одеса накопичилося близько 20 млн тонн зерна До нападу Росії на Україну майже вся українська пшениця, кукурудза та соняшникова олія експортувалися через чорноморські порти. До підписання угоди інфраструктура деяких портів була пошкоджена, інші перебувають під російським контролем, а треті заблоковані мінами. Спочатку український уряд неохоче йшов на розмінування моря через масштабність завдання та можливість залишити порти відкритими для нападу.

Хронологія

2022 25 квітня: Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провели зустріч, щоб обговорити вплив конфлікту на глобальні проблеми, зокрема продовольство, енергетику та фінанси. 26 квітня: Гутерріш зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним, назвавши зустріч «дуже корисною». 28 квітня: Гутерріш зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським та іншими офіційними особами, щоб обговорити продовольчу кризу. 26 травня: Росія змінила маршрут «блакитного безпечного морського коридору» з українських портів через свою морську зону відчуження з метою підвищення безпеки для торговельних суден. 3 червня: Путін зустрівся з президентом Африканського Союзу Макі Солом, щоб обговорити поставки зерна з Росії та України до Африки . 7 червня: міністри оборони Росії та Туреччини обговорили декілька тем, у тому числі потенційний коридор експорту зерна з України. 8 липня: міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія відпустить експорт зерна, якщо Україна розмінує воду навколо своїх портів. 11 липня: Зеленський заявив, що провів переговори з Ердоганом про необхідність розблокувати порти України та відновити експорт зерна. 13 липня: Військові делегації Росії, Туреччини та України зустрілися з делегацією ООН у Стамбулі. 19 липня: під час зустрічі в Ірані Путін зустрівся з Ердоганом, щоб обговорити експорт зерна. 22 липня : Церемонія підписання документів відбулася в Стамбулі за присутності Гутерріша, Ердогана, міністра оборони Росії Сергія Шойгу, міністра інфраструктури України Олександра Кубракова та міністра оборони Туреччини Хулусі Акара. 23 липня: менш ніж через добу після підписання угоди про експорт зерна Росія розбомбила Одеський морський торговельний порт. 25 липня: Адміністрацією морських портів України (АМПУ) проводиться підготовка до відновлення експорту зерна. 27 липня: у Стамбулі офіційно відкрито Спільний координаційний центр (СКЦ). 28 липня: голова ООН з питань допомоги Мартін Гріффітс заявив, що перша поставка може бути здійснена вже в п'ятницю, але «важливі» деталі ще опрацьовуються. 29 липня: під час неоголошеної появи в Одесі Зеленський заявив, що український корабель готовий і чекає сигналу для виходу з порту. 31 липня: речник президента Туреччини Ібрагім Калін оголосив, що перше судно може вирушити в понеділок (1 серпня) і не пізніше вівторка (2 серпня). 1 серпня: перше судно, завантажене українським зерном, покинуло порт Одеси. Пунктом призначення корабля був Ліван. 7 вересня: загальна кількість суден, які вийшли з України на сьогоднішній день відповідно до угоди, досягає 100. 28 жовтня: загальна кількість суден, які вийшли з України на сьогоднішній день згідно з угодою, досягла 400. 29 жовтня: Росія призупиняє свою участь 2 листопада: Росія відновлює свою участь. 15 листопада: Україна пропонує поширити ініціативу на Миколаївський порт та порт Ольвія в Миколаївській області. 19 листопада: Угоду продовжено ще на 120 днів.

2023 19 березня: дія зернової угоди продовжена ще на чотири місяці (120 днів)«Зернову угоду» продовжили ще на 4 місяці. 18.03.2023, 16:57, заявили в Україні. В Росії стверджують, що продовжили угоду на 60 днів. В ООН підтвердили продовження зернової угоди, яка стосується експорту українського зерна, — про це повідомила пресслужба організаціїNote to Correspondents — on the extension of the Black Sea Grain Initiative. 18 March 2023В ООН підтвердили продовження «зернової угоди». 19.03.2023, 10:58. 17 травня: зернову угоду розблоковано, вона продовжить свою дію до 18 липня.

17 липня зернову угоду припинено з боку Росії на тлі підриву Кримського мостуУ Кремлі заявили про припинення дії зернової угоди. 17.07.2023, 12:15.

19 липня російське міністерство оборони заявило, що з 00:00 московського часу 20 липня 2023 року вважатиме всі судна, що прямують до українських портів потенційними перевізниками озброєнь а країни, під чиї прапора мають ці судна — залученими до війни. Також росія оголосила низку районів у північно-західній та південно-східній частині Чорного моря небезпечними для судноплавства.

Після зриву домовленостей росія стала систематично завдавати ракетних ударів по портах, портовій та зерновій інфраструктурі на півдні України. Зокрема: Вночі з 18 на 19 липня по портовій інфраструктурі Одеси завдано масованого ракетного удару із застосуванням крилатих ракет, БПЛА-камікадзе типу «Шахед-131». В порту Чорноморська знищено до 60 тисяч тон готового до відправлення зерна. Внаслідок удару постраждала портова інфраструктура, численні житлові будинки в місті та інші об'єкти. Вночі на 24 липня 2023 року був обстріляний Ренійський морський порт. Вночі з 1 на 2 серпня 2023 року збройні сили РФ атакували об'єкти портової та промислової інфраструктури Дунаю. Внаслідок обстрілу пошкоджень та руйнувань зазнали елеватор, зернові ангари, резервуари одного з вантажних терміналів, виробничі, складські та адміністративні приміщення. Також суттєвих руйнувань зазнала триповерхова будівля «Морвокзалу». Істотних ушкоджень зазнав елеватор в порту Ізмаїл. 16 серпня 2023 РФ атакувала ДП «Ренійський морський торговельний порт». 23 серпня 2023 — восьма за рахунком атака на портову інфраструктуру України після виходу росії зі зернової ініціативи. Загалом за місяць атак на порти знищено 270 тисяч тонн зерна. 4 вересня 2023 року масована нічна атака ударними безпілотними літальними апаратами була спрямована по цивільній інфраструктурі Подунав'я, коли два російські дрони-камікадзе Shahed-136 впали та здетонували на території Румунії. 6 вересня 2023 внаслідок російської атаки безпілотниками загинув працівник агропідприємства — помер у лікарні від отриманих поранень. У кількох населених пунктах — руйнування та пожежі. Росіяни пошкодили об'єкти припортової та сільськогосподарської інфраструктури: елеватори, адміністративні будівлі, агропідприємства.6 вересня 2023 Туреччина пропустила російське судно з краденим українським зерном.

Натомість, спершу Міністерство оборони України попередило, що «з 00:00 21 липня 2023 року всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів Російської Федерації та українських морських портів, що знаходяться на тимчасово окупованій Росією території України, можуть розглядатися Україною як такі, що перевозять вантажі воєнного призначення з усіма відповідними ризиками». А після ураження неподалік Новоросійська великого десантного корабля Оленегорский горняк та танкера «Sig» («Сиг») в українських територіальних водах неподалік Керченської протоки Держгідрографії України 5 серпня 2023 року оголосило про військову загрозу в акваторії внутрішнього та зовнішнього рейдів портів Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі, Тамань.

13 серпня 2023 року російські військові втілили свої погрози — неподалік Босфорської протоки, поблизу Турецьких територіальних вод патрульний корабель проєкту 22160 «Василий Быков» здійснив примусовий догляд цивільного турецького судна Sukru Okan під прапором Палу, яке прямувало до порту Ізмаїл. На борт турецького суховантажу була висаджена з вертольота Ка-29 доглядова команда російських військових. Після інциденту корабель змінив порт призначення на румунський Суліна.

2024

11 вересня 2024 року, приблизно об 23:05 випущена з Ту-22М3 з району окупованого Криму ракета Х-22 влучила у балкер MV Aya, що перебував за 75 км на південь від острова Зміїний та на відстані близько 50 км від узбережжя Румунії в румунській виключній економічній зоні. Балкер з власником у Белізі та під прапором Сент-Кіттс і Невіс йшов з порту Чорноморськ навантажений тонами пшениці для Єгипту. Після влучення ракети корабель різко змінив курс та рушив до порту Констанца в Румунії. Ніхто з 23 членів екіпажу не постраждав.

Угода  Підписанти першої дзеркальної угоди: Міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш Міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар (посередник (медіатор) Підписанти другої дзеркальної угоди: Міністри інфраструктури України Олександр Кубраков Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш Міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар (посередник (медіатор)

Церемонія підписання відбулася 22 липня 2022 року в палаці Долмабахче в Стамбулі, Туреччина. Церемонія стала першою великою угодою між ворогуючими сторонами з початку російського вторгнення в лютому. Однак, це не була пряма угода між Росією та Україною. Замість цього Україна підписала угоду з Туреччиною та ООН, а Росія підписала окрему «дзеркальну» угоду з Туреччиною та ООН.

Підписані документи передбачають безпечне судноплавство для експорту зерна та супутніх харчових продуктів, а також добрив, включаючи аміак, з українських портів Одеси, Чорноморська та Южного. Судна проходитимуть Чорним морем у спеціально створених коридорах, які розміновані. Всі торгові судна зобов'язані заходити до Туреччини для огляду.

Водночас була досягнута ще одна домовленість щодо сприяння ООН безперешкодному експорту російського продовольства, добрив та сировини для них. Станом на жовтень 2022 року такий російський експорт все ще стикається з перешкодами.

Об'єднаний координаційний центр