Хілари́та або Хілари́тас (від — веселий, життєрадісний) — у римській міфології персоніфікація радості.
Культ Хіларити У релігійних віруваннях римлян Хіларита належала до групи популярних уособлень людських почуттів, таких як Клеменція, Летиція, Патіенція. Можливо пов'язана з культом Кібели. На честь цієї «матері богів» присвятили свято («день весілощів»), яке відзначалося в греко-римській культурі на наступний день після весняного рівнодення (25 березня).
Хіларита на монетах
Зустрічається на давньоримських монетах. Хіларита зображена у вигляді жінки, яка стоїть і тримає в одній руці пальмову гілку — символ радості, а в іншій — ріг достатку; варіанти: скіпетр, патера, вінок, квітка або якір. На деяких монетах Антоніна Пія Хіларита торкається голови.
Вперше Хіларита з'явилися на монетах Адріана (117—138). На його сестерціях і дупондіях богиня зображена з двома дітьми , на денаріях — з написом: «HILAR[itas] P[opuli] R[omani]» (Хіларита римського народу).
З нагоди народження дітей імператорів на монетах карбували епітети «HILARITAS AVGVSTI» («радість імператора») або «HILAR[itas] TEMPOR[um]» («Радість часів»), як на монетах Дідія Юліана.
Хіларита викарбувана на монетах імператорів:
Адріана (117—138); Антоніна Пія (138—161); Марка Аврелія (161—180); Коммода (177—192); Дідія Юліана (193); Септимія Севера (193—211); Каракали (198—217); Геліогабала (218—222); Клавдія II (268—270); Постума (260—269); Тетрика I (271—274); Каравзія (287—293); Аллекта (293—296).
Астероїд Хіларитада На честь богині названий астероїд .
Примітки
Література