Локоттаравада () — одна з двадцяти шкіл раннього буддизму, також відома як Екаваявагаріка (). Згідно з махаянськими джерелами, укладеними Бгававівекою, Вінітадевою та іншими, вона була підгрупою махасанґіки. , єдиний повний санскритський текст махасанґіки, що дійшов до нас, приписують Локоттаравадінам. Вони ж стверджували, що у світі існує лише два види порожнечі (śūnyatā): «порожнеча самості» (pudgala-śūnyatā) та «порожнеча явища» (dharma-śūnyatā). Будда трансцендентний (lokottara), його життя і фізичний прояв є лише видимістю.
Етимологія Назва Локоттаравада означає надприродне (), або трансцендентне, вчення (vada)Williams, Paul. Mahāyāna Buddhism: The Doctrinal Foundations. 2008. p. 20, і той, хто слідує цьому вченню, називається локоттаравадином. Хоча ця школа мала таку назву, всі підшколи махасанґіків, здається, прийняли форми надприродного або трансцендентного вчення.Baruah, Bibhuti. Buddhist Sects and Sectarianism. 2008. p. 47
Історія Як Шріпутрапаріпрічча, так і Самаябхедопараканачакра припускають, що Локоттаравади походять від Екав'явахаріків та Гокуліків. У той час як Магасанґіки спочатку процвітали в регіоні навколо Маґадги, Локоттаравади, як відомо, розвинулися на північному заході.
Примітки