чути ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
czasownik niedokonany (1.1) słyszeć, słuchać (odbierać sygnały za pomocą organu/zmysłu słuchu) (1.2) słyszeć (posiadać organ/zmysł słuchu) (1.3) słyszeć (posiadać wiadomości o czymś lub o kimś) (1.4) czuć, odczuwać (1.5) czuć (odbierać sygnały za pomocą organu/zmysłu węchu) (1.6) tylko w 2 lub rozumiesz, widzisz
(1.1-5)
(1.1) Мені́ ду́же приє́мно це чу́ти. → Miło mi to słyszeć. (1.1) Діду́сь гі́рше чу́є на пра́ве ву́хо. → Dziadek gorzej słyszy na prawe ucho. (1.4) (…) де́ржа́ва в мені́ є, і чу́ю си́лу в рука́х (…) → (…) mam moc i czuję siłę w rękach (…)
(1.4) чу́ти го́лод
(1.4) відчува́ти
чутність , чуткість , чутка , чуточка , чутливість , чуття , чуттєвість чутися чутний, чуткий, чутливий, чуттєвий чутно, чутко, чутливо, чуттєво
лютий лютує, бо весну чує • чути, звідки вітер віє • орлиний клекіт з-під хмари чути • не чу́ти ніг / не чу́ти ніг під собо́ю / аж не чу́ти підошо́в • нутро́м чу́ти / се́рцем чу́ти / ду́хом чу́ти • душі́ не чу́ти / душі́ в собі́ не чу́ти • за версту́ чу́ти • і ду́ху не чу́ти • і сло́ва не чу́ють • не чу́ти землі́ / не чу́ти землі́ під собо́ю / не чу́ти землі́ під нога́ми • не той глухий, що не чує, а той – хто слухати не хоче