Ольга Єврич (; , Белград — , там же) — сербська скульпторка XX—XXI століть.
Біографія Народилася у Белграді 1922 року в сім'ї Србіслава Єврича (), директора Торгово-банківської асоціації, й Ани, до шлюбу Радійович-Вачич ().
1928 року вступила до початкової школи. У молодших класах навчалася у гімназії при пансіонаті Святого Йосипа у Белграді (), у старших класах — у жіночій гімназії () і в музичній школі «Станкович» в класі професора Зінаїди Грюкат ().
1941 року, завершивши навчання в гімназії, не склала вступні іспити до Академії образотворчих мистецтв у Белграді. Навчалася в художній школі Младена Йосича ().
1942 року успішно склала вступні іспити і вступила до музичної академії та до Академії образотворчих мистецтв у Белграді, а 1943 року вступила на скульптурний факультет до Академії красних мистецтв у Белграді.
1946 року Єврич завершила навчання в музичній академії в класі професора Кирила Лічара (), 1948 року — відділення скульптури у класі професора Сретена Стояновича академії. 1949 року здобула ступінь магістра. У 1949—1953 роках вивчала історію мистецтв на філософському факультеті. 1950 року прийнята в члени Сербської академії наук і мистецтв.
Роботи Єврич вперше виставлялися 1948 року на виставці робіт студентів академії. Єврич брала активну участь у конкурсах і виставках, навчалася у майстрів в інших країнах. 1957 року відбулася її перша персональна виставка «Просторові композиції» в Белграді. Було виставлено 26 скульптур.
1958 року на XXIX Венеційському бієнале було виставлено 8 скульптур Єврич. Вони привернули увагу, про її творчість почали писати європейські мистецтвознавці. Творчість Єврич набула міжнародного визнання. 1959 року відбулася перша персональна виставка за кордоном у Турині, 1962 року виставка в Лондоні. 1963 року організували персональну виставку в Музеї сучасного мистецтва в Белграді (1963—1965). Експонати виставки — 35 скульптур. 1981 року на персональній виставці в Музеї сучасного мистецтва в Белграді показали 141 скульптуру.
Її скульптури зроблені в основному з промислових матеріалів, як-от цемент і залізо. Відрізняються вони своєю брутальністю та шорсткістю. Єврич надихалася у своїх просторових композиціях психоаналізом Фройда та мистецтвом сербських надгробків.
23 листопада 2006 року відбувся благодійний аукціон на користь зруйнованих пам'яток сербської культури та духовності у Косові та Метохії. Серед авторів, які подарували свої роботи, була і Єврич. Єврич мала 18 персональних виставок (16 — у період 1957—2012 років, 2 — у період 2014—2016 років):
Белград — 1957, 1965, 1981, 1988, 1999, 2001, 2012 ; Турин — 1959; Сремська Митровиця — 1960; Загреб — 1964; Панчево — 1989; Новий Сад — 1993, 2001, 2008, 2014; Врнячка Баня — 2001; Горні Милановаць — 2008; Лідс — 2016.
Брала активну участь у міжнародних виставках (1952—2013 роки).
2006 року заповіла 44 скульптури, створених у 1952—2001 роках, Белградському будинку спадщини. 2007 року передала 144 скульптури Сербської академії мистецтв і наук.
Померла 10 лютого 2014 року у Белграді. Похована на Алеї почесних громадян на Новому цвинтарі у Белграді.
Спадщина Єврич зберігається в Сербській академії наук і мистецтв.
Роботи та нагороди Список робіт Єврич розміщено на сайті Сербської академії наук і мистецтв.
Єврич ушанована безліччю нагород. Першою стала отримана 1961 року Нагорода за досягнення в галузі скульптури, присуджена Фондом Владислава Рибнікара ().
Примітки
Посилання