Кабачій Роман Іванович (нар. 3 березня 1978 р., Добропілля Херсонської області) — український історик, журналіст, публіцист, перекладач з польської мови та медіаексперт. Доктор філософії (кандидат історичних наук). Дослідник складних сторінок історії XX століття, котрий поєднує їх із сучасним культурним та політичним контекстом — депортації та примусові міграції українців, переосмислення Другої світової війни та деконструкція радянських міфів.
Освіта 1995—2000 рр. Закінчив Херсонський державний педагогічний університет, факультет історії. Магістерська робота «Політика українізації на Херсонщині, на матеріалах Херсонського обласного архіву».
2001—2005 рр. Здобув ступінь магістра в університеті Марії Склодовської-Кюрі (Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej). Інститут історії, Lublin (Люблін). Закінчив аспірантуру та захистив докторську дисертацію «Переселення українського населення з Польщі на Південь України в 1944‑1946 рр.»
Стажування 2009 р. Тритижнева програма «Незалежні медії», присвячена розвитку ЗМІ в постсоціалістичній країні, організована Фундацією Польсько‑Чесько‑Словацької солідарності (Варшава).
2010 р. Участь в III Німецько‑польських Днях ЗМІ «Польща і Німеччина партнери на Сході», Дрезден.
2010 р. І тритижнева Літня школа «Історія, мова та культура євреїв Центрально‑Східної Європи», Львів, Центр міської історії.
2017 р. Участь в «Школі толерантності» для журналістів від Gender‑Z (м. Запоріжжя) з приводу висвітлення тематики ЛГБТ та ВПО в Україні.
Проєктна і творча діяльність 2016—2018 рр. Куратор київської тижневої програми Мінського міжнародного освітнього центру ім. Йоханнеса Рау для ознайомлення білоруських журналістів з досвідом української соціальної та культурної журналістики в рамках «Школи соціальної журналістики».
2018 р. Куратор програми Фонду Стефана Баторія (Польща) для білоруських журналістів та активістів для ознайомлення з досвідом української реформи самоврядування та децентралізації.
2019 р. У співпраці з видавництвом «Люта справа» багаторівневий проєкт «Повернення історичної пам'яті про українців Закерзоння», здійснений за сприяння Українського культурного фонду.
2019—2020 рр. Куратор Літературно‑мистецької резиденції «СпільноART», що реалізується Ромською Програмою Міжнародного фонду «Відродження».
2020 р. Науковий консультант документального фільму «Депортація 1944‑1946», що реалізується УМ‑Груп за підтримки Держкіно.
2020 р. Співорганізатор дослідницького проєкту «CultuROM» Ромської Програми Міжнародного фонду «Відродження».
Праці Автор монографії «Wygnani na stepy. Przesiedzlenie ludności ukrainskiej z Polska na południe Ukrainy w latach 1944‑1946», Warszawa, «Tyrsa», 2012 (укр. Вигнані на степи. Переселення українського населення з Польщі на південь України у 1944—1946 роках").
Книга присвячена примусовому переселенню близько 488 тисяч українців із їхніх етнічних земель у межах тогочасної Польщі — (Надсяння, Лемківщина, Холмщина, Підляшшя) до Української РСР.
Головний фокус дослідження спрямований на долю приблизно 100 тисяч осіб, яких радянська влада вирішила заселити в степові райони Південної України (зокрема, у Херсонську, Миколаївську, Запорізьку та Одеську області).
Роман Кабачій проаналізував причини депортації, яка формально називалася «обміном населенням» між Польською Народною Республікою та УРСР за угодою від 9 вересня 1944 року. Розкрив роль Москви у прийнятті цього рішення та механізми психологічного й фізичного тиску на людей.
Головний акцент автор зробив на адаптації західних українців (переважно горян та жителів лісистих регіонів) до умов посушливого південного степу. Переселенці опинилися в абсолютно чужому для них кліматичному, культурному та релігійному середовищі.
Книга детально змальовує важкі житлові умови (заселення у землянки, напівзруйновані хати або підселення до місцевих жителів) та залучення до праці в колгоспах. Ситуацію катастрофічно ускладнив посушливий період та голод в Україні 1946—1947 років.
Через нестерпні умови життя тисячі переселенців наважувалися на нелегальні, таємні втечі з південних областей у західні регіони України (Галичину та Волинь), де умови проживання, менталітет місцевого населення та природа були їм значно ближчими.
Досліджується, як протягом десятиліть переселенці та їхні нащадки пристосовувалися до життя на Півдні, як формувалися їхні стосунки з місцевим населенням і наскільки їм вдалося зберегти свої традиції, мову та історичну пам'ять.
Роман Кабачій побудував свою роботу на поєднанні архівних документів (як польських, так і українських) та методу усної історії (Oral History). Книга містить численні спогади очевидців, що робить її не просто сухим історичним дослідженням, а живою хронікою людської трагедії.
У 2019 році вийшла друком монографія українською мовою «Вигнані на степи. Депортація українців із Польщі на Південь України в 1944—1946 роках». Роман Кабачій. Український культурний фонд. — Київ: Люта справа, 2019. — 624 с.
Перекладав архівні документи та матеріали для книги УПА та ВіН у боротьбі з тоталітаризмом, 1945—1947: документи, спогади. — Вишгород: Сергійчук М. І., 2019. — 591 с. Книга є збірником матеріалів, який висвітлює маловідому сторінку історії — тактичне союзництво та спільну боротьбу українського підпілля (УПА) та польського антикомуністичного підпілля «Воля і Незалежність» (WiN — Wolność i Niezawisłość) проти радянського тоталітарного режиму та польської комуністичної влади на Закерзонні.
У 2025 р. вийшов роман «Фурії з Варшави» Сильвії Хутнік (в оригіналі — Cwaniary, 2012), переклав українською мовою — Роман Кабачій.
Примітки