Мульгові чагарники Західної Австралії (ідентифікатор WWF: AA1310) — австралазійський екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на заході Австралії.
Географія Екорегіон мульгових чагарників Західної Австралії охоплює велику область, розташовану у внутрішніх районах Західної Австралії. Його рельєф представлений широкими, дещо горбистими рівнинами, однак на півночі регіону підіймаються невисокі гірські хребти. Річки регіону переважно належать до басейнів Гаскойну та Мерчисону. Стародавні річкові русла залишаються сухими протягом більшої частини року, однак після сильних дощів у западинах можуть утворюватися озера та біллабонги. Червоні ґрунти регіону малородючі.
На півночі екорегіон переходить у чагарники Пілбари, на заході — у склерофітні чагарники Карнарвону, на південному заході — у савани Південно-Західної Австралії, а на півдні — у рідколісся Кулгарді. На північний схід від регіону лежить Велика Піщана пустеля, а на південний схід — Велика пустеля Вікторія.
Класифікація IBRA Згідно з класифікацією екорегіон складається з двох біорегіонів: та .
Клімат В межах екорегіону переважає спекотний та посушливий пустельний клімат (BWk за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів тут становить приблизно 200 мм.
Флора Рослинний покрив екорегіону переважно представлений чагарниками мульги, основу яких складає акація-мульга (Acacia aneura) — кущ або невисоке дерево заввишки 2,5–7 м. Акація-мульга (Acacia aneura) характеризується розгалуженою кроною та довгим, стрижнеподібним коренем, який забезпечує рослині доступ до глибоко розташованих ґрунтових вод. Трав'янистий ярус мульги представлений купинними трав'янистими рослинами та різноманітними ефемерами. У деяких районах мульгові чагарники перемежовуються луками, на яких домінує (Eriachne spp.). У кам'янистих районах на півночі поширені чагарники (Eremophila spp.), а навколо солоних озер — невисокі чагарники лутиги (Atriplex spp.) та солончакові степи.
Фауна Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити рудого кенгуру (Osphranter rufus), звичайного валлару (Osphranter robustus), сумчастого тушканчика або култарра (Antechinomys laniger), пухнастохвосту мулгару (Dasycercus blythi), спінніфексову стрибаючу мишу (Notomys alexis) та австралійську єхидну (Tachyglossus aculeatus). Майже ендемічними представниками регіону є довгохвості сумчасті миші (Sminthopsis longicaudata) та сумчасті миші Вулі (Pseudantechinus woolleyae).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити австралійського ему (Dromaius novaehollandiae), чубатого голуба-бронзовокрила (Ocyphaps lophotes), австралійську дрохву (Ardeotis australis), австралійського орла (Aquila audax), рожевого какаду (Eolophus roseicapilla), чорноголову розелу (Barnardius zonarius), різнобарвного папужку (Psephotellus varius), хвилястого папужку (Melopsittacus undulatus), білобрового королаза (Climacteris affinis), західну ойсею (Chlamydera guttata), золотисту цокалку (Epthianura aurifrons), блідого медника (Ptilotula penicillata), сірого мієлєро (Conopophila whitei), акацієву манорину (Manorina flavigula), чорнощокого ланграйна (Artamus cinereus), червонолобого тоутоваї (Petroica goodenovii), чорноголового корольця (Melanodryas cucullata), рудогорлого пустковика (Pyrrholaemus brunneus), рудогузого шиподзьоба (Acanthiza uropygialis), сіроспинного шиподзьоба (Acanthiza robustirostris), лазурового малюра (Malurus splendens) та західного батіжника (Psophodes occidentalis).
Збереження Значна частина екорегіону залишається відносно незайманою через мінливість і нестачу опадів та брак доступу до підземних вод, що ускладнює розвиток сільського господарства та тваринництва. Тим не менш, природі регіону загрожує надмірний випас з боку інтродукованих травоїдних тварин, таких як здичавілі кози і кролики, хижацтво з боку інтродукованих собак і котів, а також поширення інвазивних бур'янів, таких як (Lycium ferocissimum), подорожниковий синяк (Echium plantagineum) та (Prosopis spp.).
Оцінка 2017 року показала, що 14 900 км², або 3 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: , , , Природний заповідник Тулунга, Природний заповідник Ванджаррі та Природний заповідник Барлі-Рейндж.
Примітки
Посилання «Western Australian mulga shrublands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund. «Western Australian Mulga Shrublands» — One Earth.