Ма́яПравопис 2019, застосування § 126, с. 126 (; ма́йя) — одна з цивілізацій Месоамерики, яка відома своєю розвиненою писемністю, приголомшливими досягненнями в мистецтві, астрономії та архітектурі. Попри поширені хибні уявлення, народ мая не зник, сотні тисяч індіанців мая продовжують жити на тих самих територіях, де тисячу років тому мешкали їхні предки. Частково збереглися їхні традиції та мова. Зникла лише класична цивілізація мая.

Цивілізація мая почала формуватися у докласичну добу (1999 до н. е. — 250 н. е.), досягла розквіту в класичний період (250—900) і продовжувала існувати в гірській Гватемалі та на Юкатані аж до прибуття конкістадорів.

Маяни будували величні кам'яні міста, більшість з яких було залишено ще до прибуття європейців. Станом на початок 1980-х років археологами було відкрито близько 1000 городищ мая та 3000 селищ. Деякі городища, зокрема Паленке, Чичен-Іца та Ушмаль у Мексиці, Тікаль та Кіригуа у Гватемалі, Копан у Гондурасі та Хоя-де-Серен у Сальвадорі включено до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Мая створили розвинену систему ієрогліфічної писемності та розробили оригінальну календарну систему.

Цивілізація мая мала багато спільного з іншими цивілізаціями Месоамерики. Вплив культури мая знаходять у регіонах Мексики на відстані до 1000 км від центру їхнього поширення. Розроблений мая календар використовувався й іншими народами Центральної Америки.

Територія Протягом I-го та початку II-го століття мая розселилися на величезній території, яка охоплює сучасні південні штати Мексики (Табаско, Чіапас, Кампече, Юкатан і Кінтана-Роо), нинішні країни Беліз і Гватемалу та західні райони Сальвадору і Гондурасу. Територія мая ділиться на дві великі зони: високогір'я та низинну. Низини мая охоплюють південь Мексики (штати Чіапас, Табаско, Кампече, Юкатан і Кінтана-Роо), північні департаменти Гватемали, Белізу та частину Гондурасу. За природними умовами це вапнякова низина (90 — 200 метрів над рівнем моря). Найбільші річки течуть на заході (Усумасінта), півдні (Пасьйон) і сході (Ондо, Беліз і Мотагуа), в той час як у центрі знаходяться заболочені місцини і озера.

У свою чергу, низини поділяються на північні і південні. Північні низини охоплюють північ півострова Юкатан, а південні — внутрішні райони. Південні низини діляться на чотири головних регіони: Петен, Петешбатун, басейн Усумасинти та Південно-східний регіон.

Петен охоплює територію сучасного департаменту Петен (Гватемала), південь мексиканських штатів Кампече і Кінтана-Роо, північний та центральний Беліз. Петен — один з найдавніших осередків і ядро культури низин. Тут склалися наймогутніші царства, які визначали історію мая в докласичний і класичний період: Мутульське царство зі столицею в Тікалі, Канульське царство зі столицею в Калакмулі, царство Сааль зі столицею в Наранхо, царство К'анту зі столицею в Карколі та інші.

Регіон Петешбатун займає басейни річок Пасьйон та Чишой у Гватемалі. Тут розташовувалися важливі археологічні городища класичного періоду: Дос-Пілас, Аґуатека, Сейбаль та інші. Наймогутнішою державою регіону було засноване Баахлах-Чан-К'авіілем Південне Мутульське царство, яке в часи свого розквіту домінувало у Петешбатуні.

Регіон Усумасінти або Західний регіон охоплює басейн річки Усумасінти та прилеглі райони вздовж сучасного мексикансько-гватемальського кордону. Територію регіону було поділено на безліч великих, середніх та дрібних політій, серед яких потрібно виділити Баакульське царство зі столицею в Паленке, царство Попо' зі столицею в Тоніна, царство Йокіб-Кін зі столицею в П'єдрас-Неграс та царство Па'чан зі столицею в Яшчилані. У долині річки Лаканха (притока Усумасінти) розташовувалося царство Шукальнах зі столицею на місці городища Бонампак, яке відоме у всьому світі своїми чудовими фресками.

Південно-східний регіон охоплює долину річки Мотагуа. Тут склався особливий варіант культури мая, можливо, із сильним немаянським впливом сусідніх народів шинка-ленка. З-поміж державних утворень регіону особливо значними були царство Шукууп зі столицею на місці славнозвісного городища Копан та Цу'со зі столицею в Кіригуа.

Археологи знайшли загублене місто мая в мексиканському регіоні Кампече, використовуючи технологію LiDAR. Вони виявили понад 6 600 споруд, включаючи піраміди, схожі на ті, що в Тікалі та Чичен-Іке. У центрі міста розташована головна будівля, оточена житловими будинками, терасами, дамбою та майданчиком для гри в м’яч. Це місто відрізняється від відомих міст мая своєю концепцією міського планування.

Історія

Періодизація Історію і культуру стародавньої цивілізації мая прийнято поділяти на три основні періоди: Докласичний період (1000 до н. е. — 317); Класичний період (317—987); Посткласичний період (987 — XVI століття).

На територіях, де поселилися мая, люди вже мешкали принаймні з 10-го тисячоліття до н. е. Залишки поселень вздовж тихоокеанського узбережжя датовані приблизно 1800 р. до н. е.

Докласичний період Докласичний період ще називають періодом рільництва. Досі не існує одностайної думки стосовно початку і кінця цього періоду. Приблизною датою початку цього періоду вважають 1000 р. до н. е., а кінцем 320 р. н. е. Саме в цей час з'являється мова мая, будуються великі міста. Існують археологічні докази того, що мая мігрували з одного місця в інше, зливаючись із залишками цивілізації ольмеків. У деяких місцях будівлі, скульптури, написи, тощо вказують на те, що поступово вплив ольмекської культури зменшувався і мая виробляли свою власну культуру. Однак безперечно мая багато запозичили з архітектури та скульптури ольмеків, а також культ мерців, та уяви про священні сили води й вогню. З культури ольмеків походить писемність мая, а також система чисел довгого рахунку. Власне окрема маянська культура з'явилася тільки на початку нашої ери.

З часом культура мая почала свій розвиток у районі стародавнього міста Петен, на території сучасного Гондурасу. Саме тут знаходять експонати, які вказують на розвиток рільництва, розвиненої політичної системи, релігії, розподіл праці. Пізніше хвилі мігрантів розповсюдили культуру мая на далеку відстань, до півострова Юкатан, сучасної Мексики. Цим пояснюється наявність декількох діалектів сучасної мови мая, які мають спільні корені, але й деякі відмінності, які виникли з перебігом часу. У 300 р. до. н. е. завдяки розвитку рільництва зросло населення і почався процес урбанізації. У цей час вже можна говорити про розвиток сільського господарства, вирощування певних культур, таких як кукурудза, і де скотарство та рибальство вже займали не основну, а допоміжну роль.

Археологічні розкопки підтверджують, що мая почали споруджувати перші церемоніальні будинки близько 3000 років тому. Мая й ольмеки взаємодоповнювали і запозичували один в одного архітектурні традиції. Першими та найстарішими спорудами були прості споруди могил — курганів, які пізніше розвинулися в більш складні піраміди. Залишки цивілізації мая докласичного періоду знаходять у мексиканському штаті Чіапас, у південній частині штату Оахака. Поступово вплив ольмекської культури зник і вплив культури мая поширився на півострів Юкатан, а також Гватемалу та інші місця.

Класичний період

Класичний період в історії цивілізації мая тривав з 320 р. до 987 р. Цей період ще називають Теократичним періодом, тому що вважалося, що суспільством мая того часу керували священики, які концентрували у своїх руках все політичне, економічне і суспільне життя. Насправді ж, згідно з археологічними знахідками, священики відігравали значну роль у суспільстві мая, але не керівну. Існував клас знаті, який складався майже винятково з воїнів. Багато зображень, виконаних мая, вказують на те, що міста мая знаходились у стані майже перманентної війни одне з одним.

У цей період розвинулося сільське господарство, як основа економічної діяльності суспільства, і в якій були зайняті великі кількості людей. Також існував розподіл праці та виразна система суспільних класів. Цивілізація мая складалася з великої кількості незалежних міст-держав, таких як Тікаль, Паленке, Копан, КалакмульLiDAR analyses in the contiguous Mirador-Calakmul Karst Basin, Guatemala: an introduction to new perspectives on regional early Maya socioeconomic and political organization. Published online by Cambridge University Press: 05 December 2022Вчені знайшли величезне загублене місто цивілізації Мая. 16.03.2023 і багатьох інших. Місто Копан на території сучасного Гондурасу досягло свого розквіту в 736 р. н. е. Тут існував центр наукових досягнень мая. Вважається, що саме тут мая вдосконалили свої знання з астрономії, склали точні таблиці сонячних затемнень, винайшли формулу для створення календаря. Вважається, що календар мая точніший ніж той, який ми використовуємо зараз.

Найвідоміші пам'ятки цього періоду — численні піраміди. Мая також залишили багато стел із зображеннями на них своїх правителів, з ієрогліфічними текстами про родовід правителів, війни та інші досягнення. Мая також займалися торгівлею. Існують докази того, що вони торгували з багатьма досить віддаленими від них народами Месоамерики. Важливими предметами торгівлі мая були сіль, какао, обсидіан тощо. Зокрема існують свідоцтва торговельних і культурних контактів мая з містом Теотіуакан і цивілізацією, яка панувала там.

Посткласичний період У VIII-му - IX-му сторіччі починається занепад цивілізації мая. Більшість міст-держав центральних низин були покинуті. Між археологами не існує одностайної думки щодо причин занепаду. Деякі вважають, що безперервні війни, екологічний занепад орних земель, а також посухи могли бути причиною того, що мая залишили ці центри свого суспільства.

Існують дві великі теорії, які пояснюють причини, чому мая залишили свої міста. Одна з теорій — екологічна. Ті, хто дотримується цієї теорії вважають, що причиною занепаду цивілізації мая було погіршення становища земель, які мая використовували в рільництві. Археологічні розкопки підтверджують, що мая практикували підсічно-вогневе рільництво. Одна з гіпотез пояснювала, що причиною занепаду було виснаження ґрунтів та ерозія їх, в результаті чого навколишні землі вже були неспроможні прогодувати населення міст, яке постійно зростало. Також стверджується, що на початку ІХ століття цивілізація мая досягла піку за кількістю населення, в тому числі, населення міст досягло таких розмірів, що рільництво регіону було вже нездатне забезпечити життєві потреби мая.

Інша теорія пояснює занепад цивілізації мая зовнішніми причинами, такими як вторгнення іноземних загарбників, епідемії, кліматичні катаклізми. Деякі археологічні знахідки дійсно підтверджують вторгнення, наприклад племені тольтеків та інших, але більшість дослідників схиляються думки, що це не могло бути єдиною причиною занепаду суспільства. Також висуваються теорії занепаду суспільства у зв'язку зі знищенням торговельних шляхів після падіння Теотіуакану в 700 чи 750 р. н. е., або такі як повстання селян проти еліти суспільства.

Усі ці теорії містять правдоподібну аргументацію, однак жодна з них повністю не пояснює занепад всіх міст-держав цієї цивілізаціїЩо насправді спричинило крах цивілізації мая: вчені розкрили нові таємниці. 19.08.2023, 21:40.

Структура суспільства і економіка