Прийом до комсомолу — картина українського радянського художника Сергія Григор’єва, написана 1949 року. Олія, полотно; 142 × 201 см. Зберігається в Національному художньому музеї України в Києві. Інша назва картини — «Прийом до комсомолу. Сталінське плем’я». 1950 року картину відзначено Сталінською премією II ступеня разом із картиною «Воротар». На ній зображено засідання шкільного комітету комсомолу, де розглядають кандидатуру учениці для вступу до Всесоюзної ленінської комуністичної спілки молоді (ВЛКСМ).
Історія створення та доля картини Сергій Григор’єв працював над картиною з власної ініціативи, а не на замовлення. Для неї він використав натурні етюди й портретні начерки, позуючи запросив свою доньку, племінника, студентів Київського художнього інституту та друзів. Художник прагнув передати не лише зовнішність персонажів, а й психологічний стан дівчини, яка очікує рішення комітету.
До 1950 року полотно залишалося в майстерні художника. Після відзначення Сталінською премією його придбала держава й передала до Київського державного музею українського мистецтва (нині — Національний художній музей України). 1951 року Григор’єв створив авторський варіант меншого формату (112 × 149 см), який згодом опинився в європейській приватній колекції та експонувався у Відні й Лондоні.
Невикористані підготовчі матеріали до картини пізніше стали основою для іншого твору художника — «Обговорення двійки».
Сюжет і трактування Події відбуваються у світлій кімнаті, біля вікна. Члени шкільного комітету сидять за столом, накритим червоною скатертиною, а перед ними стоїть учениця-кандидатка. На дивані праворуч розміщені старший комуніст і молодий чоловік, які, імовірно, рекомендують дівчину. Червоний прапор та інші червоні деталі підкреслюють урочистість події.
Секретар ставить дівчині запитання. Її напруження й невпевненість протиставлені доброзичливій атмосфері засідання: присутні налаштовані прихильно, але сама процедура вступу має для школярки важливе значення. Композиція побудована так, щоб погляд глядача переходив від дівчини до членів комітету та знову повертався до неї.
Персонажі та прототипи У лівій частині композиції позували студентка Вікторія Придувалова (майбутня оперна співачка), невідома співробітниця, художник Юлій Яценко та студентка Надія Купершмідт (у шлюбі Лопухова). Крайнім ліворуч зображено Ігоря Григор’єва — племінника художника, який згодом став графіком.
Центральна постать — учениця, яка чекає на рішення комітету, — має риси доньки художника Маї Григор’євої. Її сестра-близнючка Галина також була пов’язана з мистецьким середовищем. Праворуч художник розмістив старшого комуніста та молодого чоловіка — персонажів, які уособлюють підтримку кандидатки.
У листах і спогадах про картину деякі глядачі порівнювали її персонажів із героями «Молодої гвардії». Григор’єв не ставив за мету буквальне відтворення образів цього роману, однак така інтерпретація пов’язувала картину з ідеєю спадкоємності поколінь.
Мистецтвознавці та глядачі Мистецтвознавець Олексій Членов відзначав напруження між тривогою дівчини та дружньою реакцією членів комітету. Він звертав увагу на роль вікна, постаті біля нього та букета конвалій у композиції, хоча вважав колорит картини дещо слабким.
Володимир Афанасьєв підкреслював психологічну виразність твору, овальну побудову композиції та повторення червоного кольору в різних частинах полотна. На його думку, за зовнішньої традиційності сюжету художникові вдалося оригінально передати стосунки між персонажами.
Григорій Карклінь вважав тему традиційною для радянського живопису, але наголошував на особистому, теплому характері твору. Він описував його золотаво-сіру гаму з виразними червоними акцентами.
Картину багато разів відтворювали на листівках і в репродукціях для шкіл, клубів та будинків культури. Після ХХ з’їзду КПРС художник зафарбував бюст Сталіна в кутку полотна; слід цього втручання, за свідченнями дослідників, може бути помітний.
Визнання і нагороди 1950 року «Прийом до комсомолу» отримав Сталінську премію II ступеня — разом із картиною «Воротар». Твір став одним із найвідоміших прикладів радянського тематичного живопису в Україні.
Картина експонувалася на виставці «Сергій Григор’єв. До 100-річчя від дня народження» (2010) та на виставці «Герої. Спроба інвентаризації» (17 грудня 2014 — 17 травня 2015) у Національному художньому музеї України.
Примітки